Home  :  Contribute  :  Account  :  My Downloads  :  Gallery  :    
Clubul filosofic "Hypatia"
 Welcome to Hypatia
 Monday, September 16 2019 @ 08:12 PM MSK

Лепестки старинного романса. Лина Костенко

   

Traduceri bilingve => Wikilivres

Портрет Лины Костенко - из Интернета
Portretul Linei Costenco
Traducere bilingvă în română și rusă.


Печаль чужую клавесин плескал,
И плакал ... И горели свечи квёло,
Старик певец цедил, как пеликан,
Мелодию сквозь сморщенное горло.

Певец был стар, он плакал не о нас -
Иных акустик голоса и звуки,
Под люстры возносили тот романс,
Слов лепестки роняя в странной муке...

На головы, что, словно соловьи,
Гнездо забот всё вьют, из тусклых буден,
Упал романс о молодой любви,
Которую вовек он не забудет.

Преподносил вокал свой, как бокал,
И галстук-бабочка готов был взвиться...
Красавицы к нему, назло годам,
Дорожкой лунной шли, как лебедицы.

И смолкла музыка. И был антракт.
И все мужчины говорили прозой.
А женщины молчали. Всё не так -
Их окатило скукою морозной.

Старик певец, без грима и гримас,
Пел свой романс старинными словами...
О, пойте, пойте женщинам романс!
Они быть некрасивыми устали.

 04.03.2011

Petalele romanței vechi. Lina Kostenko

Plîngea un clavesin străinul dor,
În umbrele de lumînări, sinistre,
Bătrînul cîntăreț cînta de zor,
Prin gușă strecurănd romanțe triste.

Nu pentru noi cînta acel bătrîn,
Cu vocea-i de-o acustică stelară,
Și flori cu iz nepămîntesc, divin,
Pluteau spre lustre în această seară.

Pe capetele doldora de griji
Cădeau petale de amor și jale
În cuiburi de rutină - sumbre, gri...
Iar el cînta iubirii osanale.

Vocalu-și oferea, ca pe-un pocal,
Și papionul său voia să zboare...
Frumoasele, ca duse de un val,
Pluteau  spre el pe cărărui bizare.

Și muzica s-a stins încet... Antract.
Bărbații discutau ceva în proză.
Femeile s-au plictisit și tac,
Ca smulse dintr-o existență roză.

Bătrînul a cîntat, fără prestanțe,
Cuvinte vechi, din suflet izvorîte...
Cîntați, cîntați femeilor romanțe, 
Căci nu mai vor să fie neiubite.

06.08/2016

Пелюстки старовинного романсу. Ліна Костенко

Той клавесин і плакав, і плескав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.
Старий співак співав, як пелікан,
проціджуючи музику крізь воло.

Він був старий і плакав не про нас.
Той голос був як з іншої акустики.
Але губив під люстрами романс
прекрасних слів одквітлі вже пелюстки.

На голови, де, наче солов’ї,
своє гніздо щодня звивають будні,
упав романс, як він любив її
і говорив слова їй незабутні.

Він цей вокал підносив, як бокал.
У нього був метелик на маніжці.
Якісь красуні, всупереч вікам,
до нього йшли по місячній доріжці.

А потім зникла музика. Антракт.
Усі мужчини говорили прозою.
Жінки мовчали. Все було не так.
Їм не хотілось пива і морозива.

Старий співав без гриму і гримас.
Були слова палкими й несучасними.
О, заспівайте дівчині романс!
Жінки втомились бути не прекрасними.




What's Related

Story Options

Лепестки старинного романса. Лина Костенко | 0 comments | Create New Account
The following comments are owned by whomever posted them. This site is not responsible for what they say.
 Copyright © 2019 Hypatia
 All trademarks and copyrights on this page are owned by their respective owners.
Powered By Geeklog 
Created this page in 0.05 seconds